ПРИДАТНІСТЬ ДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ ІСНУЮЧИХ БУДІВЕЛЬНИХ СПОРУД. ПРОБЛЕМИ НОРМУВАННЯ

Анотація

Звертається увага на те, що у держав- них будівельних нормах принципові умови, що мають директивний характер (безпечність, пожежозахищеність, енергоефективність, довговічність тощо), відносяться тільки до проєктування, а існуючі будівлі і споруди практично залишаються поза увагою вітчизняної системи нормування у будівництві. Тобто, діючі нормативні документи України не дозволяють впроваджувати практики стало- го будівництва, що останніми роками широко застосовується в багатьох розвинутих країнах світу, і охоплюють такі питання, як продовження життєвого циклу існуючих конструкцій шляхом реконструкції, ремонту або їх повторним використанням на інших об’єктах будівництва. При цьому, одним з головних питань, що вини- кають при вирішенні вказаних завдань, є форму- лювання вимог до надійності і безпеки існуючих конструкцій. Такі вимоги існують, наприклад, у Канаді, Німеччині, Словенії, Нідерландах, Швейцарії та деяких штатах США, та розгляда- ються міжнародним стандартом ISO 13822:2010, європейським стандартом PD CEN/TS 17440:2020 та проєктом Єврокоду другого покоління prEN 1990-2:2024. Аналізуються відмінності в оцінці безпеки вже існуючої конструкції від проєктованої і надаються приклади, коли перевірні методики з норм проєктування не можуть бути використані. Головним чинником є різна інформаційна картина, оскільки деякі випадкові параметри, що при новому проєктуванні приймаються «у запас надійності», вже мають якесь конкретне значення.Розглядається питання про припустимий рівень зниження показників надійності для існуючих конструкцій, вирішення котрого можливо через виконання оптимізації, заснованої на критеріях забезпечення безпеки життєдіяльності (т.н. LQI – критерій). Надаються відповідні відомості з цього питання, що одержані у міжнародній практиці. Вказується на основні випадки прийняття рішень щодо подальшого використання існуючих конструкцій (продовження без втручання, обмеження способів використання, підсилення, зміна призначення) і на вимоги щодо реалізації тих обмежень, що можуть супроводжувати прийняті рішення.