РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ НОРМУВАННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ БУДІВЕЛЬ З ВВЕДЕННЯМ КОМПЛЕКСУ СТАНДАРТІВ EPB

Анотація

Одним із важливих механізмів технічного регу-
лювання будівельної галузі України є її максималь-
на інтеграція в міжнародний нормативно-правовий
простір Європейського Союзу, що потребує впро-
вадження в практику будівництва на всіх етапах
життєвого циклу будівель та споруд нормативних
підходів, які використовуються в системі технічного
регулювання європейських країн. Найбільш систем-
но цей підхід втілюється при вирішенні питань
з нормування характеристик енергоефективності
будівель, що є основою успішного розвитку цього
важливого для економіки України сектору. Основним
нормативним актом в галузі енергоефективності у
Європейському Союзі є Директива Європейського
Парламенту та Ради 2010/31/ЄС щодо енергетичної
ефективності будівель (EPBD) [1], яка за своїм
наповненням визначає методологію оцінювання
показників енергоефективності будівель.
В останні роки під Директиву EPBD [1] розробле-
но та введено в дію у ЄС низку стандартів, в яких
розкриваються практичні положення відповідних
процедур та розрахунків енергоефективності
будівель і які називають стандартами EPB (Energy
performance of buildings).
Стандарти EPB побудовані за єдиною
методологією, що забезпечує їх узгодженість
між собою, однозначність та прозорість методич-
них правил та підходів. Стандарти EPB забезпе-
чують певну гнучкість щодо методів, необхідних
вихідних даних і посилань на інші стандарти з
енергоефективності будівель EPB завдяки введенню
нормативного шаблону і інформаційного листа для
вибору технічних стандартних даних.
Кожна країна визначає ступінь впроваджен-
ня стандартів EPB та їх зв’язок з підходами, які
були основними до прийняття стандартів EPB, і на
національному рівні визначає правила впроваджен-
ня у національні норми відповідних методичних
правил.
В статті наведений аналіз впливу на національне
законодавче та нормативне поле процесу
імплементації Директиви EPBD [1] та впроваджен-
ня комплексу стандартів EPB.