ГРЕБЛІ З ГРУНТОВИХ МАТЕРІАЛІВ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ПРОЕКТУВАННЯ

Анотація

В статті розглянуті конструктивні особливості сучасних гребель з ґрунтових матеріалів та проект нового національного стандарту ДСТУ ХХХХ:202Х «Греблі з ґрунтових матеріалів. Загальні вимоги».

Греблі з ґрунтових матеріалів – це найпоширеніший тип гідротехнічних споруд. Вони входять до складу більшості гідровузлів. Від їх технічного стану залежить надійна та безпечна робота гідроелектростанцій та гідроакумулюючих електростанцій, що суттєво впливає на економічну, екологічну та соціальну ситуацію в регіоні їх розташування. Греблі будують у різноманітних геологічних умовах з наявних у районі будівництва гідровузла ґрунтів, у тому числі із ґрунтів, вилучених з котлованів будівель і споруд, бетонних гребель, шлюзів, водоскидів тощо.

Новий національний стандарт ДСТУ ХХХХ:202Х «Греблі з ґрунтових матеріалів. Загальні вимоги» (далі – новий національний стандарт) розробляється вперше в розвиток основних положень нової редакції ДБН В.2.4-3:2023 «Гідротехнічні споруди. Основні положення» [1] та на заміну СНиП 2.06.05-84^* «Плотины из грунтовых материалов» [2]. Новий національний стандарт регламентує вимоги до проектування гребель і напірних дамб з ґрунтових матеріалів (ґрунтових насипних, намивних, кам'яно-ґрунтових, кам’яно-накидних та вибухо-накидних) при новому будівництві, реконструкції та капітальному ремонті для об’єктів гідроенергетики, водного та морського транспорту, меліорації, водопостачання і водовідведення, риборозведення, захисту територій від затоплення, складування рідких відходів промислових підприємств та поширюється на об'єкти будівництва та реконструкції, у складі яких існують греблі і напірні дамби з ґрунтових матеріалів.

Новий національний стандарт разом з іншими ДБН та ДСТУ утворює комплекс нормативних актів та документів щодо проектування гребель з ґрунтових матеріалів, що дозволяє підвищити надійність їх проектування в різних інженерно-геологічних умовах та забезпечити високий рівень безпеки в проектних умовах експлуатації.