АКТУАЛІЗАЦІЯ НОРМ ПРОЄКТУВАННЯ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД ЗАКЛАДІВ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ

Анотація

Система соціальних та інших послуг в гро­мадах для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку повинна враховувати особливості та потре­би вразливих груп населення. З іншого боку, приміщення надання соціальних послуг – будівлі і споруди закладів соціального захисту населення є об’єктами нормування у будівництві.

У статті оприлюднено результати досліджень невідповідності державних будівельних норм (далі – ДБН) з будівництва закладів соціального захисту населення (далі – ЗСЗН), визначення технічних та якісних характеристик проєкту нової редакції ДБН В.2.2-18:202Х, які повинні забезпечи­ти реалізацію положень нормативно-правових актів у сферах соціального захисту населення; цивільного захисту, техногенної та пожежної без­пеки; містобудівної діяльності, будівництва та житлово-комунального господарства; освіти; охо­рони здоров’я населення; охорони дитинства тощо.

Проаналізовано нормативну базу України щодо розроблення проєктів нових і реконструкції існуючих будівель і споруд ЗСЗН.

Визначено невідповідності ДБН В.2.2-18:2007 «Заклади соціального захисту населення» [4] основним положенням і вимогам:

- ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення» [5] щодо доступності для маломобільних груп насе­лення під час проєктування об’єктів неви­робничого призначення;

- національних стандартів ДСТУ ISO 21542:2025 (ISO 21542:2021, ITD) «Будинки та споруди. Доступність і зручність вико­ристання урбанізованого середовища» [8], ДСТУ ЕN 17210:2024 (EN 17210:2021, IТD) «Доступність і зручність. Використання ство­реного середовища. Функціональні вимоги» [9], які встановлюють нові нормативні вимо­ги щодо доступності і зручності використан­ня урбанізованого / створеного середови­ща, що базуються на кращих міжнародних, європейських практиках.

Визначено перелік місць надання соціальних послуг, які відносяться до об’єктів нормування у будівництві.

На підставі результатів проведеного аналізу із нормування в будівництві запропоновано струк­туру оновленої редакції ДБН В.2.2-18 [4], що враховує відповідні формати надання соціальних послуг вразливим групам населення – стаціонарно та напівстаціонарно.